Переважна більшість бджолярів-початківців вчиться з власного гіркого досвіду. Які помилки допускають новачки найчастіше та як їх можна уникнути - про це піде мова далі.
Без сумніву, спосетрігати за поведінкою вулика ззовні потрібно, причому бажано робити це щотижня, ба навіть щодня. Так ви зможете дістати багато корисної інформації. На приклад, чи приносять бджоли пилок або чи почалась атака на вулик мурахами. Доцільно, також, знати, який потік бджіл є нормою, атакож співвідношення кількості мертвих бджіл до літаючих. В такий спосіб ви зможете виявити будь-які зміни, якщо вони трапляться.
Незважаючи на всі ці метрики, спостерігання за вуликом з боку не може повноцінно замінити огляд вулика зсередини.
Часто-густо, якщо проблему видно ззовні, то зарадити їй вже навряд чи вдасться. При правильних оглядах проблему можна виявити на ранній стадії, що в свою чергу дає можливість пасічнику виправити її до того, як вона завдасть істотної шкоди.
На додачу, регулярний огляд дає можливість навчатись та здобувати досвід. З цих міркувань можна порадити новачкам здійснювати огляд вуликів кожні 2 - 4 тижні, але не частіше. Позаяк, огляд спричиняє стрес для бджіл та порушує мікроклімат вулика. З цієї причини більш досвідчені пасічники рідко оглядають старіші, сформовані сім'ї.
Більшість недосвідчених бджолярів помилково вважають, що сім'я, яка втратила матку буде поводитись якось так, що одразу стане ясно, що в цій сім'ї матки немає.
Численна кількість бджіл на льотках та у вулику, наявність меду в стільниках - цього достатньо для новачка щоб зробити висновок, що все гаразд!
На перший погляд все виглядатиме нормально (для не тренованого ока). Чисельність сім'ї буде приблизно такою ж як і була, бджоли носитимуть мед, будуватимуть стільники, годуватимуть личинки. Однак, без матки, яка сіятиме розплід, чисельність вулика поступово знижуватиметься. Першою ознакою цього стане відсутність розплоду, потім настане брак личинок, і врешті-решт в сім'ї зникне потомство.
Вулик не може вижити без матки. Щодня помиратимуть від старості бджоли-трудівниці, а замінити їх буде нікому. Чисельність вулика почне істотно зменшуватися. Ви можете помітити збільшення об'ємів меду та пилку, бо без потомства, про яке треба дбати, бджоли почнуть зосереджуватися на медозборі.
Якщо сім'я перебуває довгий час без матки, вона переходить в стан з якого вороття вже немає. Саме через це важливо вчитися розпізнавати відсутність матки.
Наявність розплоду у вулику свідчить не лише про наявність матки (принаймні три дні тому), а ще й про те, що вона сіє розплід - виконує свою цільову функцію!
Доцільно перевіряти наявність розплоду під час кожного огляду вулика. Таке просте правило допоможе зберегти власні бджолині сім'ї.
Якщо і є одна практична річ, яку пасічник-новачок має знати про бджіл, то це те, що вони будують стільники у всіх порожніх місцях, які ви їм забезпечете. Вулик влаштований таким чином, що бджоли мають змогу будувати стільники лише в тих місцях, де цього хоче бджоляр.
Вулики-лежаки призначені на конкретну кількість рамок. Якщо поставити менше ніж передбачено конструкцією, бджоли виженуть свій гребенястий стільник. Це може стати справжнім жахом щоб виправити після.
Перевіряйте, щоб була достатня кількість рамок у вулику. Винятками можуть бути випадки, коли пасічник вирішить поставити на одну рамку менше, щоб мати більше простору для роботи під час огляду. Такий підхід допустимий поки ви розташовуєте рамки у вулику рівномірно.
Також один з методів підгодовування передбачає розміщення годівниці всередині вулика. В такому випадку необхідно розмістити з внуршінього боку покриття між бджолами та цією рамкою з годівницею. Також необхідно вчасно забрати годівницю, якщо підогодовування більше не проводиться.
Визначити скільки і коли викачувати меду може бути складною задачею. Головне тут - не викачувати мед у перший рік після заведення сім'ї. Часто бджоли ще недостатньо сильні, щоб надміру надбати меду, на додачу, взимку, їм потрібна кожна крапля, яку вони змогли запасти в перший рік.
Якщо сім'я сильна і має рясні запаси меду - об'єм викачки залежатиме від вашого географічного розташування. Основне щоб вистачило перезимувати. Будьте консервативними, недопускайте голодомору в своїх вуликах, питайте поради в місцевих пасічників.
Загалом, бджолярі залюбки підгодовують своїх бджіл сиропом і часто їм же на шкоду, але бувають й винятки. До одного з них відноситься підгодовування свіжозакупленого пакету бджіл. Як правило такі бджоли збентежені, слабкі та немають меду. Може знадобитись навіть місяць безперервної підгодівлі до поки бджоли стануть на ноги. Знехтувавши цим, ви ризикуєте втрати сім'ю восени. Єдиним порятунком можуть стати багаті медоносні площі поруч.
Тим, хто відмовляється годувати, можна порадити залишити сім'ю на тиждень, а потім провести огляд і подивитись чи вони будують нові стільники. Якщо ні - бджіл треба підгодовувати. Це стимулює молоді сім'ї до будування нових стільників та примноження сім'ї.
Дуже важливо, щоб молоді сім'ї робили це навесні, так з'явиться впевненість, що зимівля пройде успішно.
Розміщуючи вулики, потрібно знайти рівне, чисте місце, освітлюване сонцем цілий день. Зважайте також на те, щоб в цьому місці вам було зручно працювати і ви могли підійти до вулика з усіх боків.
Навіть знаючи це, переважна більшість початківців всеодно розташовує вулики на кривих ділянках та ще й буває посеред чагарників.
Варто подумати також і про напрямок виходу льотків, оскільки через 1,5 - 3 метри там буде численна активність бджіл. Неварто також виводити льотки в сторону сусдніх огородів чи власних садків. Розміщуйте вулики так, щоб в радіусі трьох метрів був чистий простір.
Новачки, як правило, мають ідеалізоване поняття про те, яким буде пасічництво. Надивившись відео як досвідчені бджолярі оглядають вулики без відповідного захисту, вони гадають, що можуть робити так само. Але правда в тому, що навіть досвідчених кусають бджоли, проте вони знають як тримати бджіл в спокої або ж заспокоїти, якщо ті розлютуються. Це те, чого ви навчитеся з часом, та поки краще одягти захисний одяг.
Навіть якщо у вас немає алергії, велика кількість укусів може вкласти вас у лікарняне ліжко. І те, що ваші бджоли були спокійні протягом одного огляду не означає, що вони будуть спокійними завжди. Характер бджіл залежить від багатьох чинників, тож не варто робити квапливих висновків спираючить на декілька оглядів. Щоб зрозуміти ваших бджіл краще - потрібен час. Одні не носять захисний одяг спеціально, інші - полюблять вдягати лише частину захисту, а потім дивують де взялась та бджола, що їх вкусила.
Завжи носість захисний одяг, добре перевіряйте застібки та слабкі місця перед тим як полізти до вулика. Ігнорування цього простого правила може серйозно поставити під загрозу ваше здоров'я, а то й повністю відмовитись від бджільництва.
Часом пасічники не хочуть використовувати димар. Дим змушує бджіл думати, що неподалік пожежа і ті швиденько починать набирати мед. Вони роблять це для того, щоб в разі евакуації не втратити всі запаси меду. Дим також відволікає їх від того, що робить пасічник, а запах диму блокує хімічні сигнали, якими бджоли обмінюються одне з одним. Це дуже важливо, бо такі сигнали можуть згуртувати бджіл до нападу на пасічника. Все це може звучати бентежно для нового пасічника і той може відмовитись від використання димаря, або ж він може просто не знати, яка роль димаря, і невикористовувати його, а потім дивуватись чого це бджоли на нього напали.
Якщо ви не застосовуєте димар, ймовірніше за все, бджоли будуть оборонятись від вас. Почнуть жалити крізь одяг і як наслідок - помирати. В результаті, ви переб'єте добру частину своїх бджіл або ж занапастите своїх сусідів, роздратувавши бджіл. Сусіди, яких покусали бджоли, ну дуже схильні до порозуміння.
Так, сьогодні існують і інші альтернативи димарю, які на думку деяких менш стресові. Ефірні масляні та водні суміші, які можна розпиллювати. Проводити досліди ніхто незабороняє, проте порада - тримайте димар поруч, бо це найбільш надійний та дієвий спосіб.
Рекомендовано починати принаймні з двох сімей. Догляд за двома вуликами не буде складнішим, аніж за одним, до того ж в цьому ще є й свої переваги.
По-перше, якщо у вас дві сім'ї, ви вивчете більше. Навіть просте порівняння двох сімей відкриє багато на що очі, не кажуче вже можливість спробувати різні теорії в дії. Можливо вам заманеться спробувати два різних типи вуликів чи дві різні породи бджіл.
По-друге, ведення двох сімей дасть вам можливість набути навичок ведення сімей. Можливо одна сім'я слабка, а інша сильна і ви можете взяти частину бджіл з сильнішої сім'ї щоб підсилити слабшу. Можливо ви втратите матку в одному вулику, а нова не утвориться. Ви зможете взяти розплід з вашого другого вулика і це може посприяти появі матки.
Зрештою, у новачків зазвичай вулики гинуть. Маючи два вулики, ви підвищете шанси, що якийсь та й вижеве в перший рік.
Можна зустріти велику кількість бджолярів-любителів, які цілком миряться з тим фактом, що вони не розуміють практично нічого з того, що бачать у вулику. Вони радо лишають бджіл на призволяще і лише час від часу навідуються щоб викачати медок та пересвідчитись, що у вулику ще є бджоли. Це звичайно обурює.
Вчити та дізнаватись про бджіл - це націкавіша частина бджолярства! Так, часом навчання може бути тяжким, через велику кількість інформації, проте, взявшись за таку справу як бджільництво, потрібно робити все як годится, а не як попало. Спробуйте і ви не пошкодуєте. Зараз черпати інформацію значно легше: школи, курси, книжки, форуми, блоги, YouTube-відео. Знайдіть те, що підходить вам найкраще і ніколи неприпиняйте вчитись.
За матеріалами beekeepinglikeagirl.com